Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Братаны, слушайте, у меня вчера был охуенный каток, я вам расскажу, как я купил метадон и катался по траве на санках, привязанных к моему мандюку. Ну, собственно, начнем, а то я уже отрубаюсь и говорить бубнить начну.
Вчера утром проснулся я с голой жопой и мыслью в голове — пора закладки зделать. Встал, поскорее оделся, метался по комнате и искал свой бэнзовый кошелек. Я не мог терпеть, когда в кармане пусто, а нос как бурлит от желания порошкового афганского. Лоханул место, куда положил сноску, даже не помню, что там было.
Ну окей, ничего страшного, я подумал и почти из двери выскочил. Гоняюсь, ищу свою мерзкую точку, где я взял товар в прошлый раз. Как я ее забыл, ебаная башка, так и не понял. Вспомнил, как влетел туда, их мне приглушенным голосом: "Я хочу афганского кайфа, браточки", а они мне: "Слышь, разденься и залезай в эту дупу". Ну я словил мощный разукрашенный кайф на фигнях, и только потом понял, что купил ерунду. Какая же проклятая точка, нахуй, подумал я, но ничего не поделать. Надо было кататься, а на мою жопу больше нечего не было. Заказал я велосипед, чтобы привязать к нему санки, да и покататься по траве. Как в детстве, только без маминого запрета. Наконец-то, постанывая, велосипед подъехал к моей медкомуналке. Я погрузил метадон в карман, заправил санки велосипедом и поехал на поле, где раньше упарывался на порохе.
Приехал я на место, слез с велика и стал закладывать снег на пандус. Чтобы санки по нему покатились. Мозолями на руках прикрыл, слезы на глазах, - кайф был недолгий, зато супер-рельефный.
Дождался, наконец, снежного бомфера, нацепил я свои санки на велик и поехал. Блять, я просто визжал от восторга, чувствовал себя королем мира! Скорость, ветер в лицо, а ты такой - летишь!
Качество высотное, на самом деле, ахуеть просто. Метадон мне попался бомбезный, самый лучший, что я за последнее время пробовал. Реально цедил его, как сок из апельсина. Но все же небольшой минус — я чувствовал, что навалило какую-то гадость в мой нос. Конечно, это не постоянная проблема, но все равно не очень приятно.
Круги я проезжал, налетался как муха на молоко, и только когда полегчало, я отрубился на санках. Лег, почувствовав, как кайф ласкает меня, и заснул под звуки детей, радующихся зиме.
В итоге, братаны, я хоть и откупался от платы за этот кайф болями в мозолях, соплями и корками в башке, но все-таки было охуенно. После такого афганского катка санками метадоном я понял, что жизнь — она заебись, и даже если тебя стучат, у тебя есть свой кайф, который никто не отнимет!
